МЯУ-МЯУ VHQ mega сайт Уварово

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Ёптить, здарова, рэперы сего собрашка!

Я вам сегодня расскажу, как я нагрузился мефом и сделал серфинг в сухом песке. Мать твою, да что это было, но от начала!

Был обычный светлый день, я лежал на районе с шаном, кайфовал от дымка и думал, как бы пополнить свою закладку мефедрона. Уже потягивался, чтобы найти свой дилера, когда он сам ко мне подкатил на шестерке.

Сука, какое совпадение! Он прямо из окна кричал, что есть меф, не бодяженный! Глазки у меня загорелись, все ясно стало, только вот денег у меня на маковую солому небыло.

"Дилер, братик, я у тебя мефедрон возьму, но по кредиту! Это будет самая жирная сделка в нашем районе!" - орал я ему.

Видно, дилер был неплохой парнюшка, согласился. Он сказал, что через час будет на этом же месте, и мы расстанемся с нашими деньгами.

А я вскочил и пошел полагать деньги для него. Но где-то в подсознании почувствовал, что что-то не так. А, блять, заебись! Я же нашел гречку в кармане! Посчитал ее и понял, что денег не хватит.

Охуенно, я пошел на перекладку долларов. Ладно, думаю, мне обязательно помогут. Пошел к другу, и он шо? Шо дал, тока кляп! Теперь я был без денег и без мефа, но ничего, я не расстраивался, имхо, все будет заебись!

Я решил сделать следующий ход. Пошел на базар и продал все, что у меня было - плеер, золотую цепочку и Ролекса. Ну, а что? Заебись пофотаться потом на серфинге!

"Мать дилера! Он наверняка уже скупает все закладки!" - подумал я и поехал к нему. Подкатываю, а он только выпрыгивает из окна с полными руками шмоток, как будто у него барыга рядом стояла. Но мне было похуй, я забрал свой заклад, отдал ему деньги и поехал заниматься своим серфингом.

А, блять, где же я серфить буду? Поднял грустный глаз на небо и решил, что главное - это вода и много песка. Поехал в пустыню. Все равно, меф тоже воду сушит, так что пусть будет симбиоз!

Подъехал я к пустыне, вышел из машины и почувствовал, что маковая солома уже начинает залетать. Охуеть, это было потрясающее ощущение! Я сбросил всю одежду и кинулся бежать по дюнам, раскидывая песок на все стороны.

Потом я решил взять доску и встать на нее. Блять, но заметил, что у меня ее нет. Но ничего, я же на мефе! Взял песок, насыпал его на землю и встал на него, представив себя настоящим серфером.

"Прокачаюсь я, блять, на мефе, что в мире нет предела!" - сказал я и резко пнул песок, чтобы начать свой серфинг.

И в этот момент я понял, что нет ничего лучше, чем быть наркоманом-рэпером. Ощущение свободы, адреналин в крови, все это греет мое сердце. И, несмотря на все преграды, я всегда буду искать новые приключения на своем безумном пути между закладками и суровой реальностью района. Имхо, это мое призвание, и я буду идти по нему до конца.

Так закончился мой день радости и адреналина. Я знал, что хоть это и был чистый и легкий путь, я все равно не должен забывать о реальности, которая меня окружает. Так что, рэперы, просите меф и шан с умом, не забывая, что жизнь не только о наших закладках, но и о нашем серфинге в пустыне!